Історичний вебінар "Реальність і вигадки в легендах про Гальшку Острозьку" за участі Ігоря Тесленка й Миколи Бендюка.

Другий онлайн-семінар у рамках Острозьких наукових читань. Із доповіддю на тему: "Волинський чинник у генезі та проголошенні Берестейської унії" виступив д.і.н., професор Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка Леонід Тимошенко.

Перший онлайн-семінар у рамках Острозьких наукових читань. Із доповіддю на тему: "До питання про походження Острозьких та їхнє гадане княжіння в Холмі у середині XIV ст." виступив старший науковий співробітник Відділу історії України середніх віків та раннього нового часу Інституту історії України НАНУ к.і.н. Станіслав Келембет.

Круглий стіл до 100-річчя острозького освітянина, краєзнавця і музейника, голови товариства "Спадщина" імені князів Острозьких, почесного професора Національного університету "Острозька академія" Петра Зотовича Андрухова (1924-1996).

Дні науки Національного університету "Острозька академія". На секції "Острогіана. Волиніана" виголошено шість доповідей (доцент кафедри історії НаУОА ім. Миколи Ковальського к.і.н. Віктор Атаманенко, заступник директора Нетішинського міського краєзнавчого музею з наукової роботи Тарас Вихованець, студенти Альбіна Заяць, Владислав Покотило, Анастасія Булавинець, Олександр Скрипка).

Презентація третього випуску наукового збірника "Дермань і Мізоч в історії і культурі Волині". У заході взяли участь редактори видання голова Рівненської обласної організації Національної спілки краєзнавців України к.і.н. Андрій Жив'юк та старший науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України к.і.н. Андрій Фелонюк.

У рамках Відкритого університету відбулася онлайн-зустріч "Відтоме та невідоме про князів Острозьких" (Ігор Тесленко та Микола Бендюк).

 

День пам'яті княжни Гальшки Острозької (1539-1582). В Академії відбулася зустріч "Доба князів Острозьких", в рамках якої Микола Бендюк розповів про портрети представниць аристократичного роду, а Ігор Тесленко виступив з лекцією "Скільки дітей було в княжни Анни-Алоїзи, останньої з Острозьких?"

Помер український історик, старший співробітник відділу історії середніх віків Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України, завідувач кафедри історії середніх віків і візантиністики Львівського національного університету імені Івана Франка, член редколегії журналу “Острозька давнина” доктор історичних наук Леонтій Войтович

 

Вихід друкованої версії сьомого випуску журналу "Острозька давнина". Електронні копії статей розміщені на сайті

 

Вихід друкованої версії шостого випуску журналу "Острозька давнина". Електронні копії статей розміщені на сайті

 

27-28 вересня на території нового академічного містечка пройшли VII Острозькі наукові читання. Вперше з моменту започаткування заходу конференція була присвячена не історії Острозького князівства, а постатям, які її досліджували або популяризували. Упродовж двох днів учасники читань обговорили невідомі деталі біографії і доробок Миколи Костомарова, Акима Перлштейна, Леона Божаволі-Романовського, Костянтина Харламповича, Михайла Струменського, Давида Бичковського, Пантелеймона Юр’єва, Івана Огієнка (митрополита Іларіона), Григорія Равчука, Олексія Фрідріха та Анатолія Хведася.

 

28-29 вересня відбулися VI Острозькі наукові читання, участь в яких взяли вчені з України та Польщі. Цього разу секційні заняття були присвячені Острозькому князівству в добу острозьких ординатів князів Павла-Кароля (1680-1750) і Януша-Олександра (1712-1775) Санґушків. Крім того, дві спеціальні доповіді були присвячені мистецькому середовищу Острога XVIII ст. (д.і.н. Володимир Александрович) і історії єзуїтської резиденції в с. Княгинині (професор Петро Ричков).

 

відбулася презентація діяльності Центру в Національному університеті «Острозька академія» та Рівненському краєзнавчому музеї. В рамках заходу Ігор Тесленко розповів про Острозькі наукові читання, науковий збірник, який на сьогодні нараховує 5 випусків, і сайт Центру.

відбулися П'яті Острозькі наукові читання. В рамках конференції виступили вчені і музейні співробітники з Києва, Острога, Рівного, Дубна, Ярослава, Кременця та Варшави. Засідання відбулися у двох секціях, присвячених родині князів Заславських і Острогіані в музейних колекціях України та Польщі.

відбулося відкриття виставки "Князі Острозький – європейський вимір української історії" (Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник).

під час VIII Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовською Республіки, Сейму і Сенату Республіки Польща ухвалено рішення визнати патроном литовсько-польсько-української бригади князя Костянтина Івановича Острозького.

у вільнюському Арсеналі почав експонуватися проект відновлення пам’ятника князю Костянтину Івановичу Острозькому (макет 1:5, скульптори Борис Крилов, Олесь Сидорук та Арунас Сакалаускас).

у вільнюському Видавничому центрі науки та енциклопедії (Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras) побачила світ литовська версія альбому "Князі Острозькі" (українська версія опублікована у київському видавництві «Балтія Друк» в 2014 році; переклад на литовську мову здійснили Данґуоле-Котрина Капканайте та Василь Капкан).

 

 

 

на засіданні уряду Литовської Республіки прийнято рішення виділити 44.000 євро на роботи, пов’язані із відновленням надгробного пам’ятника кн. Костянтину Івановичу Острозькому (побудований і встановлений в Успенському соборі Києво-Печерського монастиря в 1579 р., знищений у 1941 р.). Презентація макету пам’ятника у масштабі 1 до 5 запланована на кінець цього року.

день Острозької Академії в Києві (в програмі ювілейних заходів, що пройшли в стінах Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника і були присвячені 440-річчю університету: відкриття виставки "Острогіана у творчості Юрія Нікітіна", презентація срібних шахів "Образи князів Острозьких та турецьких султанів" ювеліра Августа Вольського, музично-театральна постановка, зустріч із головним редактором всеукраїнської газети "День" Ларисою Івшиною, виставка експонатів, пов'язаних з Академією і князями Острозькими з приватної колекції Олексія Шереметьєва та ін.).

відбулися Четверті Острозькі наукові читання, участь у яких взяли дослідники з Києва, Острога, Житомира, Рівного, Харкова і Ольштина. На початку заходу перед присутніми було презентовано унікальну пам’ятку Острогіани – помянник Дерманського Святотроїцького монастиря XVII-XVIII ст. (Світлана Позіховська, Ігор Тесленко). В рамках першої секції, присвяченої проблемам і перспективам вивчення історії Острозької академії, прозвучали виступи Наталії Бондар, Ігоря Дудника, Петра Кралюка, Віктора Мойсієнка і Марека Мельника. У другий день роботи розглядалися питання, пов’язані із минулим Острозького єзуїтського колеґіуму. З різними аспектами його функціонування відвідувачів познайомили Сергій Сєряков, Ірина Ціборовська-Римарович, Петро Ричков і Микола Близняк. Матеріали читань будуть опубліковані в шостому випуску наукового збірника «Острозька давнина», вихід якого запланований на 2017 рік.

чергова презентація альбому “Князі Острозькі” відбулася у Посольстві Республіка Польща в рамках Третіх українських генеалогічних читань. Книжку представили перед учасниками заходу головний редактор київського видавництва «Балтія друк» Вірґініюс Строля та історик Борис Черкас.

ухвалення декларації Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки, Сейму та Сенату Республіки Польща, в якій депутати всіх трьох парламентів звертаються до урядів країн-членів Асамблеї з пропозицією назвати бригаду ЛИТПОЛУКРБРИГ на честь князя Костянтина Острозького, наголошують на важливості об’єднання зусиль країн-членів Асамблеї з метою заохочення розвитку спільної культурної спадщини, зокрема, звертаються до урядів своїх країн із закликом щодо надання максимального сприяння у реалізації проекту відтворення пам’ятника князя Костянтина Острозького в Києво-Печерській лаврі. Одне із засідань асамблеї відбулося в Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику. Перед його початком гості столиці мали нагоду на власні очі побачити проект відтворення пам'ятника і місце, де він буде встановлений.

презентація проекту відтворення надгробного пам’ятника князю Костянтину Острозькому в рамках культурологічної акції в підтримку історико-мистецького фестивалю «Острог-Ренесанс». Участь в заході взяли представники Національного університету "Острозька академія" на чолі із Миколою Бендюком.

лекція Ігоря Тесленка «Невідомі князі Острозькі». На початку заходу відбулася презентація анімаційних фільмів, присвячених видатним нащадкам князя Данила з Острога (автор Дмитро Виговський).

в рамках проекту з відтворення в Успенському соборі Києво-Печерського монастиря надгробного пам’ятника князю Костянтину Івановичу Острозькому (1460-1530) відбулася ознайомча поїздка головного архітектора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Олександра Романченка, українських скульпторів Бориса Крилова і Олеся Сидорука, а також професора Академії мистецтв і лауреата національної премії Литовської республіки Арунаса Сакалаускаса до Польщі (Тарнув і Краків).

оголошено результати XVII Всеукраїнського рейтингу “Книжка року-2015”. Гран-прі отримав альбом “Князі Острозькі” київського видавництва “Балтія-друк”, підготовлений в результаті багаторічної роботи українських, литовських та білоруських вчених. Видання з’явилося за підтримки Національного університету «Острозька академія», одним з авторів і науковим редактором книжки є керівник Центру вивчення спадщини князів Острозьких Ігор Тесленко. “Князі Острозькі” – другий том видавничої серії “Еліта”. Чергові томи будуть присвячені князям Вишневецьким (вихід заплановано на 2016 р.) та Слуцьким (2017 р.).

в Національному університеті “Острозька академія” відбулася виставка-презентація “Унікальні пам’ятки Острогіани”. Перед присутніми викладачами та студентами були представлені особисті речі князів Острозьких, рукописні та іконографічні матеріали з історії Острога і Острозької Академії, які походять з приватного музею Олексія Шереметьєва. Під час презентації виступили ректор університету Ігор Пасічник, власник колекції Олексій Шереметьєв, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Олег Однороженко та керівник Центру вивчення спадщини князів Острозьких Ігор Тесленко.

Серед експонатів особливу увагу присутніх привернули печатки представників родини Острозьких, одна з яких належала визначному полководцю великому литовському гетьману князю Костянтину Івановичу (1460-1530), а також хроніка острозького капуцинського монастиря середини XVIII – першої третини XIX ст. В стінах цієї обителі нині розміщується Національний університет “Острозька академія”.

 

 

 

Треті Острозькі наукові читання зібрали дослідників історії інтелектуального гуртка, який діяв в Острозі наприкінці XVI – на початку XVII ст. Захід розпочався з промови ректора університету Ігоря Пасічника і презентації примірника Острозької Біблії 1581 р., який був подорований Академії меценатом Віталієм Гайдуком і детально вивчений завідувачем Відділу стародруків Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського Наталією Бондар.

З доповідей, виголошених на читаннях, дві були дотичні невідомих сторінок біографії і походження таких помітних діячів Острозького відродження, як Дем’ян Наливайко та Дмитро Красовський (виступи, відповідно, Ігоря Тесленка і Мирона Капраля). Аналіз тогочасної друкованої продукції, а також текстів, продукованих в колі православного духовенства, дозволив професору Леоніду Тимошенку виявити топос «Богохранимого града Острога». Вперше він фіксується в документах останньої чверті XVI ст. У повідомленні було представлено контекст кожної згадки топоса, а також здійснено спробу встановити причини його появи.

Ще одна доповідь, виголошена Наталією Сінкевич, була присвячена «Книзі в шести розділах» (1588), автор якої Василій Малюшицький полемізував із протестантськими теологами щодо можливості іконошанування і почитання святих.

Спеціальна секція читань була присвячена результатам археологічних досліджень, проведених в останні роки у містах давнього Острозького князівства – Острозі, Старокостянтинові та Рівному. Інформацією про цікаві знахідки поділилися Богдан Прищепа, Лариса Виногродська і Василь Чекурков.

Окрім згаданих доповідачів, участь у наукових читаннях взяли викладачі, співробітники, аспіранти і студенти Національного університету «Острозька академія».

презентація видання "Князі Острозькі" на прес-конференції Національної Демократичної партії України (Київ)

в рамках Вільнюського книжкового ярмарку в Бібліотеці Врублевських відбулася презентація науково-популярного видання "Князі Острозькі". Роботу представили глядацькій аудиторії директор Інституту історичної пам'яті Ґенуте Кіркене, професор Вільнюського університету Альфредас Бумблаускас і головний редактор видавництва "Балтія Друк" Вірґініюс Строля.

 

 

 

презентація альбому "Князі Острозькі" в Музеї книги та друкарства України (Київ) за участі головного редактора видавництва "Балтія Друк" Вірґініюса Стролі, к.і.н. Бориса Черкаса і художника Дмитра Виговського.

 

в залі засідань вченої ради університету відбулася презентація альбому «Князі Острозькі». Книгу про найвідоміший український аристократичний рід доби Середньовіччя і раннього нового часу підготував міжнародний колектив авторів з України (Ігор Тесленко і Борис Черкас), Литви (Раймонда Раґаускене) та Білорусії (Олег Дзярнович). «Князі Острозькі» – другий (після «Князів Радзивілів») том в серії «Еліта», яку започаткувало київське видавництво «Балтія Друк» у 2012 році.

На презентації виступили ректор Національного університету «Острозька академія» Ігор Пасічник, головний редактор видавництва «Балтія Друк» Вірґініюс Строля, а також один з авторів і науковий редактор книги, керівник Центру вивчення спадщини князів Острозьких Ігор Тесленко. Під час заходу присутні на ньому викладачі, аспіранти і студенти Академії, співробітники Острозького державного історико-культурного заповідника, жителі Острога дізналися про особливості роботи над виданням, яке вміщує біографії найяскравіших постатей славетного роду, а також колоритні замальовки про місця, пов’язані з представниками фамілії в Україні та закордоном (в Литві, Білорусії, Польщі, Словаччині, Чехії, Росії, Італії, Австрії).

Видання прикрашене великою кількістю портретних зображень, фотокопіями автентичних документів з українських та іноземних колекцій (як державних, так і приватних), знімками замків, сакральних споруд та інших об’єктів старовини, які були фундовані Острозькими або належали їм. На сторінках книги можна побачити унікальне генеалогічне дерево князів Острозьких, Заславських і Острожецьких, які були нащадками легендарного засновника всіх трьох династій князя Данила з Острога (роботу над структурою родоводу і стилізованими портретами вельможних князів виконали Ігор Тесленко і талановитий художник Дмитро Виговський, також присутній на презентації).

Ще одна «родзинка» видання – план-реконструкція розташування литовсько-польських і московських військ напередодні битви під Оршею, 500 річниця якої відзначалася цього року в Україні, Польщі, Литві та Білорусії. Реконструкцію, спроектовану на поле битви так, як воно виглядає нині з висоти пташиного лету, підготував відомий білоруський історик і один з авторів книги Олег Дзярнович. Окрім того, видання прикрашають факсиміле кількох приватних листів князів Острозьких, писаних руською і польською мовою з перекладом на сучасну українську.

Участь в обговоренні видання взяли директор Острозького державного історико-культурного заповідника Сергій Кібкало, художник-реставратор Микола Бендюк, директор музею історії Острозької академії Анастасія Хеленюк, завідувач художнього відділу Рівненського обласного краєзнавчого музею Віктор Луц та інші гості заходу.

вже традиційно в останні п’ятницю та суботу вересня в стінах Академії відбулися Острозькі наукові читання. Доповіді, виголошені в рамках трьох секцій конференції, були присвячені участі князів Острозьких у війнах і військових кампаніях, замкам Острозького князівства та сюжетам з історії мистецтва краю. В рамках заходу відбулася лекція професора антропології Щецинського університету в Польщі Сергія Сегеди про поховання і перепоховання решток князя Ярослава Мудрого. Участь у цьогорічних читаннях брали українські історики з Острога, Львова, Києва, Рівного, Нетішина та Ужгорода. Матеріали конференції будуть опубліковані в п’ятому випуску науковго збірника «Острозька давнина», вихід якого запланований на 2015 рік.

 

 

 

проведено Перші Острозькі наукові читання, участь у яких взяли вчені з Києва, Львова, Нетішина та Острога. Відповідно до програми конференції, доповіді, поділені на три тематичні сеції, були присвячені минулому Острозької ординації, історії книгодрукування і бібліотек у володіннях князів Острозьких, а також різним аспектам функціонування дрібних міських поселень, розташованих у маєтках найпотужніших українських аристократів доби середньовіччя та раннього нового часу.
Матеріали конференції будуть опубліковані в четвертому випуску науковго збірника «Острозька давнина», вихід якого запланований на кінець 2014 року.

Додаткову інформацію про захід розміщено на офіційному сайті Національного університету «Острозька академія» та інтернет сторінці рівненської телекомпанії Сфера-ТВ.

 

світ побачив перший науковий продукт Центру – відроджений після тривалої перерви збірник «Острозька давнина». До другого випуску цього спеціалізованого видання, присвяченого князям Острозьким і Академії, потрапили статті і матеріали як відомих істориків, так і молодих науковців з Дрогобича, Житомира, Києва, Кракова та Львова. Презентація збірника відбулася за кілька днів у стінах Національного університету «Острозька академія» під час відкриття Перших Острозьких наукових читань. Третій випуск серійного видання має з’явитися влітку 2014 р.